а ще цікаве ставлення роботодавців під час карантину - мене сьогодні вламували набрати роботи на вихідні (в них 10 людей відмовилися робити). саме ж начальство брало на глум тих хто переживає тусуватись в людних місцях. Брали "на слабо". а от в впу, де моя мама викладає, сцуки-начальство відмінили лише лекційні заняття, а практику залишили. тобто діти після 9-11 класів активно випікають кондитерські вироби на замовлення аби не зменшився прибуток, що йде в кишені тих жеж баб-начальниць. а ці діти з училища будуть вкалувати в той час коли інші студенти матимуть змогу захиститись відсиджуванням вдома. ну не кримінал?
- Location:львівчик
А за вікном фентезюшний туман півдня тримається. а кольорові сни приходять підтвердити, що все правильно
годинку тому Тимошенчиха з майдану тішилась, що (вау!) як багато тут молоді.
а насправді- то в швидкому порядку вчора шукали добровольців поїхати на халяву до Києва на той концерт.
за все платить Тимошенко. В результаті з однієї тільки Львівської області назбиралось 55 двоповерхових автобусів.
Вчора поїхали, завтра привезуть назад, ну і + 50 грн добових кожному... без коментарів.
з спільноти misto_lviv
Немає крихт без ломленого цілого
Закилимовані шляхи уверх і вниз
І так багато зоряними крихтами зясіяно доріг
Тобі – туди. Мені? Я трішки тут побуду
Послухаю як тишина вночі заложуючи вуха тисне в груди
В’юнка мов ящірка,
Сталева як ножі. Приходить і верзе щось про минуле
Іде, і кроки схожі на Твої
Луна в дахах заплуталась – почули
Зранку антени ловлять солов’їв.
Кажи, слова хай цокотять підковами в бруківку,
Нехай достукують крізь магму до ядра.
Вдягни біруші і іди собі по світу,
Скинь скальп свій і монет в нього збери за нас, за всіх
Якщо хоч трішки варті нічні чаяння з чаюваннями з нудьги
Якщо хоч трішки праведності в сміхові,
Якщо хоч трішки правильно в лічбі…
Якщо на йоту правильно з Тобою…
Якщо це все ще данина Тобі…
Кошка Сашка
мало бажання, щоб воно читало і зловтішалося..відтак загальні речі будуть відкриті, а більшість постів під замочком...
повернулася з триденного перебування в Лаврівському монастирі. почуваюсь просто неймовірно. так вже останнє було, що сакральне перетворилося на пусте теоретизування. а тут - живий досвід, що вкотре наповнив слова сенсом. місцина, що дарує очищення і легкість. нерви розслабились, озлобленість зникла, жити хочеться. фоти і розповідь незабаром :)
в епізодичних ролях екскурсу в минуле наші хлопці з "Аквилону"
Вчора - днюха мого милого

